Науково-практичний майстер-клас «Переклад машинний і живий: чи відбере ШІ нашу роботу?»

Науково-практичний майстер-клас «Переклад машинний і живий: чи відбере ШІ нашу роботу?» 14 квітня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

14 квітня, на Факультеті романо-германської філології у рамках Школи академічної доброчесності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених відбувся науково-практичний майстер-клас «Переклад машинний і живий: чи відбере ШІ нашу роботу?» для студентів-філологів і перекладачів.

Провели майстер-клас Олександра Чернікова, доцент кафедри германської філології Факультету романо-германської філології Університету Грінченка, кандидат філологічних наук та Наталія Бобер, доцент кафедри германської філології Факультету романо-германської філології Університету Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент.

Майстер-клас зібрав понад 80 учасників, серед яких були як студенти, аспіранти, молоді вчені, так і досвідчені науковці. Захід викликав жвавий інтерес, адже тема взаємодії людини і штучного інтелекту в перекладацькій діяльності є надзвичайно актуальною в умовах цифровізації освіти і професійної сфери.

Програма заходу складалася з двох частин. Перша частина мала форму лекції з елементами обговорення, під час якої учасники разом із лекторами розмірковували над питанням, чому людина, попри розвиток сучасних технологій, залишається незамінним перекладачем. Обговорення торкалося як технічних, так і етичних аспектів використання машинного перекладу у навчанні й професійній практиці.

Друга, практична частина дозволила студентам на власному досвіді переконатися у відмінностях між машинним і людським перекладом. Учасники мали змогу порівняти зразки перекладів різних типів текстів, проаналізувати їхню якість та зробити висновки щодо можливостей і обмежень штучного інтелекту в перекладацькій діяльності.

Організатори щиро дякують всім колегам та студентам за активну участь, зацікавленість та жваве обговорення. Захід продемонстрував важливість відкритого діалогу між технологіями і гуманітарною освітою та став ще одним кроком на шляху до свідомого й критичного використання ШІ у філологічній сфері.